«Ми тут мучимося, а до нас таке саме ставлення, як до колаборантів». Донецький щоденник

Кремлівським маріонеткам не дають спокою громадяни, які проживають на окупованій території з українським паспортом. На які хитрощі вони тільки не йшли, щоб  кількість таких суттєво зменшилася, а в ідеалі - звелася до нуля. І звільненням із роботи лякали, і позбавленням соціальних виплат, і проблеми із працевлаштуванням створювали. А, щоб "паспортизувати" більший відсоток населення, збільшили вдесятеро кількість пунктів, де можна здати документи на паспорт РФ і зменшили термін очікування до 10 днів.

Найважче доводиться жителям «ДНР» з українським громадянством на російському кордоні, коли вони повертаються додому з боку ЄС. Як відомо, зараз будь-який шлях з України до Донецька лежить через Європу та Росію. Російські прикордонники докладають усіх можливих зусиль, щоб зайвий раз наголосити на неприязні до громадян з українськими документами. А співробітники ФСБ дошкуляють їм довгим очікуванням на перевірку паспортних даних, яка може тривати до трьох діб. А потім ще викликають на "душевну" бесіду годинки на дві. Найбільше "товаришів" цікавлять питання: "Навіщо їздили в Україну?", "Чий Крим?", "Які настрої в Донецьку?" та "Чому досі не отримали паспорт РФ?". Виснажені тривалою поїздкою та принижені допитами донеччани, вже не скоро зважаться на наступну поїздку до родичів. А деякі готові поступитися принципами та отримати ненависний аусвайс, щоб уникнути повторної розправи.

Але, мабуть, вибору не залишать нікому, хто тут живе. 27 квітня російський диктатор Путін підписав указ, згідно з яким громадяни України, які мешкають на окупованій території, можуть бути депортованими у разі визнання їх неблагонадійними. У ньому йдеться, що до 30 вересня 2023 року громадяни України, які проживають у "ЛДНР" та на "приєднаних" територіях Запорізької та Херсонської областей, мають отримати російське громадянство. Ті, хто хоче зберегти українське громадянство, мають заявити про своє небажання скласти присягу громадянина Росії. Ці люди, згідно з указом, зможуть залишатися за місцем проживання до 1 липня 2024 року, після чого вважатимуться іноземними громадянами чи особами без громадянства. А якщо вони будуть звинувачені у створенні загрози національній безпеці або плануванні злочинів екстремістського та терористичного характеру, то до них застосовуватиметься депортація за межі держави.

У день підписання указу всім керівникам підприємств було спущено наказ, згідно з яким працівники, які досі мають громадянство України, повинні до 5 травня подати документи на отримання паспорта РФ і написати заяву про відмову від українського громадянства. При цьому всі розуміють, що в цій ситуації звільнення за власним бажанням буде розцінено як підозріла поведінка і стане підставою для МДБ чи ФСБ знайти причини, щоб звинуватити у шпигунстві та пришити справу про загрозу національній безпеці.

На допомогу спецслужбам обов'язково знайдуться "добрі люди", які "допоможуть" виявляти "шпигунів" та "диверсантів". Вони негайно зроблять дзвінок "куди слід" і проінформують про "неблагонадійність даного громадянина".

Як відомо, останнім часом Росія переживає відродження культури доносів. Зрозуміло, всі свої "культурні цінності" вона з особливим цинізмом укорінює на окупованих територіях. "Стучать" у Росії всі: дорослі та діти, молодь та пенсіонери, депутати та виборці. Вони скаржаться владі на сусідів, друзів та чиновників. Хтось це робить з метою домогтися кар'єрного зростання та кращого життя, а хтось із елементарного бажання нашкодити та зіпсувати життя іншій людині. Як це було у 30-ті роки минулого сторіччя.

Стукачі  "найдемократичнішої" країни у світі пишуть у всі інстанції. Але згідно зі статистикою, найчастіше – до поліції, прокуратури та Слідчого комітету. Кількість анонімок від "небайдужих громадянин" досягла такого масштабу, що про це заговорили в Держдумі РФ як про проблему. Лідер "Нових людей" Олексій Нечаєв заявив, що "такі донощики змушують правоохоронців займатися вивченням постів у соцмережах та переглядом особистих записів приватних розмов замість пошуку справжніх злочинців". Він вважає, що для "серійних донощиків" слід визначити заходи відповідальності. Не залишився осторонь визнання цього "унікального" явища в РФ і прес-секретар Путіна: "Що стосується доносів, то це як завжди було огидно, так і є", - відповів Пєсков на прохання журналіста "Інтерфакс" прокоментувати ситуацію.

Як би там не було, а шансів вижити на окупованій території у громадян України залишається все менше. Рашисти ніби при полюванні на вовків розставили стільки червоних прапорців, що від облави не втекти. Тому багато донеччан зараз опинилися перед важким вибором - отримати паспорт РФ для збереження життя, або відкрито заявити про свою громадянську позицію і наразитись на серйозні ризики. Тим більше, є така підозра, що цей указ має за мету не депортацію, а арешт проукраїнськи налаштованих громадян.

Донеччани вкотре виявилися загнаними в глухий кут і чекають на підказку від України. Варіант – збирайте речі та їдьте залишили як останній. В ідеалі – щоб до зазначеної дати ЗСУ звільнили Донецьк. Вони уважно стежать за висловлюваннями українських політиків щодо "паспортизації". І з жалем зазначають, що однозначної думки щодо цього питання немає.

Наприклад, уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубинець вважає, що в даному випадку отримання російського паспорта на окупованих територіях не має розглядатися як злочин. «Ми, як Україна, як держава, не визнаємо російський паспорт як елемент скоєння злочину нашими громадянами. Знову ж таки, у цьому розрізі у нас звучали такі заяви, що до кожного, хто взяв російський паспорт на тимчасово окупованій території, ми маємо до нього. застосовувати якийсь вплив, можливо, навіть кримінального характеру. Я категорично проти цього. Наші громадяни це роблять для того, щоби вижити», - наголосив омбудсмен.

Проте міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук настійно не рекомендує отримувати паспорт країни-агресорки. Вона нагадала, що у Кабінеті міністрів України ще минулого літа обговорювали можливість запровадження кримінальної відповідальності для мешканців окупованих регіонів за отримання російських документів.

Відсутність чіткої державної політики щодо долі громадян України, які проживають на окупованих територіях, робить їхнє життя ще більш нестерпним. Дехто вже почав говорити про обрауз на країну. Мовляв, ми тут мучимося, чекаємо на звільнення, а до нас таке ж ставлення, як до колаборантів.

Цим користується російська пропаганда, яка з особливим старанням розповсюджує страшні міфи про те, які покарання готує Україна для всіх мешканців Донбасу у разі деокупації. У тому числі за отримання російських документів . Вже запустили чутку про те, що українські спецслужби отримали доступ до бази даних, хто взяв паспорт РФ і тепер при перетині кордону їх заарештують та посадять у в'язницю на 15 років. І пощади нікому не буде.

Відразу висмоктали з пальця і запустили історію про школярку випускного класу з Харцизька , яку затримали на кордоні за те, що вона отримала паспорт РФ. "Народний фольклор" розповідає про те, як дівчинка плакала та переконувала прикордонників, що без паспорта вона не зможе отримати атестат про освіту. Мама школярки благала не заарештовувати дитину, але українські правоохоронці були непохитними.

З 2014 року Росія досить успішно застосовує на окупованому Донбасі тактику залякування. Адже, як відомо, страх заважає думати і наляканими людьми легше керувати. Лякали "Правим сектором", "бандерівцями", "укрофашистами" та "нацистами". Розповідали душероздираючу історію про "розіп'ятого хлопчика". Тепер під страхом депортації змушують усіх отримувати російські документи та лякають тих, хто періодично виїжджає з гетто, щоб відвідати своїх родичів в Україні, арештами з подальшим відбуванням покарання в українських в'язницях. Як то кажуть, куди не кинь - усюди клин.

Думаю, важко знайти ті злочини, які Росія не скоїла на тимчасово окупованих територіях. І зачистка регіону від усього українського – це нова, витонченіша форма геноциду.